Культу́р-Лі́га, Култур-Лізі (ідиш קולטור-ליגע — Ліга єврейської культури)— об'єднання єврейських художників, письменників, режисерів та видавців, створене в місті Києві на початку 1918 року для розвитку культури на мові ідиш ].
Організація включала різні секції: освітню, видавничу, бібліотечну, музичну, театральну, літературну та художню. 1918 року відділи Культур-Ліги були створені майже в ста містах та містечках України. Потім з кінця 1918 відділення художньої секції Культур-ліги були засновані в ряді міст: Москві, Ризі, Варшаві, Вітебську, Петрограді, Криму, Мінську, Гродно, Вільні, Білостоку.
У квітні 1918 року пройшли установчі збори Культур-Ліги і було започатковано створення двох керівних органів — Центрального Комітету та Виконавчого Бюро, а головою Виконавчого Бюро було обрано першого міністра з єврейських справ в уряді Центральної Ради України Мойсея Зільберфарба.
Членами та учасниками організації були Олександр Тишлер, Марк Епштейн, Іссахар-Бер Рибак, Борис Аронсон, Нісон Шифрін, Йосип Ельман, Ісаак Рабінович, Марк Шагал, Ель Лисицький, Абрам Маневич, Соломон Нікритин, Сарра Шор, Йосип Чайков, Давид Гофштейн, Перець Маркіш, Лейб Квітко, Хаїм Шлойме Каздан, Авром Голомб, Мойсей Берегівський, Михайло Мільнер та інші. Художники члени Культур-Ліги одними з перших у Києві використовували елементи абстракції в ілюстраціях до книг.
У другій половині 1920 року радянська влада розпустила Центральний комітет Культур-Ліги і заснувала замість нього своє Організаційне бюро, де майже всі були комуністами. Майже всі установи Культур-Ліги були насильно відібрані радянською владою та передані Наркомпросу. Формально можна сказати, що Культур-Ліга ще існувала до 1924 року (вже як член радянського Євобщесткома), а після закриття Культур-Ліги дуже багато єврейських митців залишили СРСР і працювали в країнах Європи та в Америці.